перечення

-я, с.

1) Дія за знач. перечити.

2) муз.Суперечність між звуком натурального ступеня в одному голосі та його альтерованою зміною в іншому голосі.

3) муз. Прийом голосоведення, коли у різних голосах двох суміжних акордів зустрічаються звуки одного ступеня у хроматично зміненому вигляді.